Урок: ток-шоу за романом М.Булгакова

«Майстер і Маргарита»

на тему

«Добро і зло в житті головних героїв»

11 клас

Учитель зарубіжної літератури

загальноосвітньої школи

 І-ІІІ ступенів № 16

Семенюк Наталія Анатоліївна

 

м. Кам'янець-Подільський

Мета:                   завершити аналіз роману; сприяти розвитку мислення учнів; дати можливість визначити власну позицію; спробувати зрозуміти авторську позицію щодо філософсько-моральних категорій «добра» і «зла»; удосконалювати навички учнів вести    аргументовану дискусію та відстоювати власну позицію.

Обладнання:      портрет М. Булгакова, книги про письменника, логічні схеми-конспекти до твору, виставка художніх творів, у яких послідовно простежується тема «дияволіади» («Фауст» Гете, «Біси» Достоєвського, «Демон» Лермонтова, «Вечори на хуторі біля Диканьки» Гоголя). Музика: фонозаписи музичних творів (Чет Аткінс «Аве Марія, Л.Бетховен «Місячна соната»). Живопис: репродукції картин (ілюстрації  О.Іванова «Явлення Христа народові», Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря»); ілюстрації до твору, виконані учнями.

Епіграф:                      «Зло існує для того, щоб людина ставала Людиною,       переборюючи його, щоб вона могла усвідомити добро і чинити добро".

                 (В.І.Пахаренко «Незбагненний апостол»)

Хід уроку

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми продовжимо розмову про один із найзагадковіших, найскладніших, нерозгаданих романів XX століття - роман М.Булгакова «Майстер і Маргарита». Протягом останніх уроків, аналізуючи роман, ми з'ясували дуже багато: літературні джерела цього твору, основні сюжетні колізії, особливості та характери багатьох героїв і навіть визначили відмінності між Євангеліями і власне романом.

А сьогодні нам залишається дати відповідь ще на одне з найголовніших  питань - про що цей роман.

Про Майстра і Маргариту? Тоді до чого тут Історія Ієшуа?

Про Ієшуа і Пілата? Тоді чому треба було змінювати загальновідому історію, якій майже дві тисячі років?

А може, це роман про Воланда?

На читачів образ Воланда справляє дивне враження і залишає більше питань, ніж відповідей. А тому ми спробуємо поставити ці питання безпосередньо «месіру», на роль якого  попередньо конфіденційно призначили учня.

(Звучить тривожна мелодія, виходить Воланд і відбувається з ним діалог.)

Діалог із Воландом

-         Пане Воланде, як Ви потрапили до нас?

Так само, як і до Москви. Хіба для мене існують перешкоди в часі та просторі?!

-         А скільки Вам років, пане?

-         А хіба безкінечність може мати якісь обмеження?!

-         Доведіть, будь ласка, що Ви справді - диявол!

-         Я не маю жодної потреби в цьому. А потім, хіба ви, попри свій юний вік, самі – і то не одноразово! - не переконувалися, що я насправді існую?

-         Пане Воланде, чому Ви робите людям зло?

-         Я?!! Ви, певно, мене з кимось сплутали! «Я - часть той силы, что вечно хочет зла и вечно совершает благо», - хіба ви забули про це? А щодо зла, то це ви, люди, чините його, але постійно перекладаєте вину на мене, бо вам так зручніше. Зрештою, ви чудово знаєте про всі події в Москві - кому я там заподіяв зло?

-         Бенгальському!.. Ви йому відрізали голову...

-         Це аж ніяк не моїх рук справа, ви помилилися адресою — зверніться краще до тих, хто справді покарав цього молодика. Проте голову йому повернули, і тому цей інцидент взагалі можна вважати вичерпаним. Але хіба ви не раділи тому, що дехто з москвичів, які трапилися на моєму шляху, були заслужено покарані за свою підлість, нечесність, хабарництво, тощо?

-         Пане Воланде, а чому, якщо Ви такий праведний, пан Бог вигнав Вас із раю?

-         А тому, що мене перестала задовольняти його абсолютна влада!...

-         Але це ж Він  Вас створив!..

-       Ну той що?! Вас теж створили ваші батьки, але це не заважає вам повставати проти них. Ваше щастя тільки в тому, що справа обмежується за найгірших обставин кількома ляпасами! А мій батько, як бачите, виявився значно суворішим.

-       А Ви не хотіли б покаятися і повернутися до раю?

-       Найперше, це неможливо, адже хтось мусить дивитись і за Пеклом, а я начебто роблю це непогано. По-друге, якби Бог хотів, він давно вже повернув би на небо свого Янгола. А по-третє, якби навіть мені таке і запропонували, я однаково відмовився б, бо в Раю я вже був. Адже якби я залишився чи опинився знову в Раю, то ви, люди, за свої гріхи і страждання кляли б не мене, а його.

-         Месіре, а Ви любили кого-небудь хоч колись?

-       На жаль, мені це не потрібно.

-       Чому ж «на жаль», якщо «не потрібно»? І чому «не потрібно»?

-         Не потрібно, бо я не смертна людина, для якої кохання - чи не єдина можливість подолати смерть або осмислити своє життя. А «на жаль», бо, попри дивний і хворобливий характер цього почуття, є у ньому принада, що змушує навіть мене з повагою ставитися до закоханих.

-       То чому тоді Ви вбили Маргариту та Майстра?

-       Ви, будь ласка, вибирайте слова! Майстер і Маргарита зазнали нарешті спокою, на який цілком заслуговують.  Але сталося так на благання Ієшуа.  Я не міг відмахнутися від його прохання, сподіваюся, ви це розумієте.

-         Месіре, отже, це не була смерть? Майстер і Маргарита не померли?

-       А що таке смерть? Ви знаєте що таке смерть?..

-       Ні!

-       Тоді визнаймо, що Майстер і Маргарита в нагороду за свої страждання здобули вічний спокій.

-       Ви хочете сказати, що вчинили добро?

-       Послухайте, шановні, «що б робило ваше добро, якби не було зла»? Але, зрештою, ця дилема мене взагалі не обходить - вирішуйте самі, що є добро, а що - зло, бо я щодо цього порадник поганий.

І.  Оголошення теми, мети та завдань уроку.

Учитель. Тож сьогодні на уроці ми поведемо аргументовану дискусію з проблеми: «Що є добро, а що зло в житті головних героїв роману?» (учні записують тему уроку : «Добро і зло в житті головних героїв роману», ознайомлюються з епіграфом до уроку). Перед вами план, згідно якого ми будемо вести сьогодні дискусію.

План

1.           Ієшуа.

2.           Понтій Пілат.

3.           Воланд.

4.     Маргарита.

5.           Майстер.

ІІ.  Опрацювання теми уроку.

Складний взаємозв'язок добра й зла існує не тільки у світі, в образах роману, але й у кожному з нас. Ми щодня робимо вибір між дияволом і Богом у нашій душі, і сьогоднішня розмова покликана допомогти й глибше осягнути філософсько-моральні категорії добра й зла.

(Робота з таблицями «Добро» і «Зло»; пояснення учнями понять «добро» і «зло» за тлумачними словниками.) 

Добро	Зло
позитивне, гарне, корисне, протилежне до зла (бажати добра, згадувати добром).	1)   щось дурне, шкідливе, протилежне до до­бра (заподіяти зло, відплатити добром за зло); 2)   лихо, нещастя, неприємність (вибирати з двох зол); 3)   досада, злість (зробити щось зі зла).

Учитель. На щастя, у нашій мові слів з позитивною емоційною оцінкою більше, ніж слів із початковим коренем «зло» і синонімів до нього.

Але в романі Булгакова поняття добра й зла весь час зіштовхуються, іноді невловимо переплітаються.

Життя влаштоване так, що людина мусить вибирати добро чи зло. Ця проблема духовна, а вибір визначає індивідуальна моральність кожної особи зокрема, хоча не можна заперечувати певного впливу на цей вибір класових, економічних, релігійних чи національних чинників. Для віруючих людей правда - в існуванні Бога, для невіруючих – у його запереченні. Є правда бідних, правда багатих. І поруч ідуть добро і зло.  Узагальнимо прочитане вами про головних героїв роману. Ітак, Ієшуа.

1.           Хто такий булгаківський Ієшуа? Що вам відомо про нього з прочитаного твору?.

2.     Яку правду несе людям Ієшуа?

3.     Які ідеї проповідує в Єршалаїмі Ієшуа?

4.     Чому Ієшуа не може відмовитися від своїх ідей?

5.     Але ж чому воля Ієшуа Га-Ноцрі, його прагнення до правди і добра виявляються злочинними з погляду єршалаїмських законів?

Учитель. Єршалаїмський світ роману - це своєрідна модель тоталітарної держави, яка знищує людину й людські істини. А істина Ієшуа Га-Ноцрі проста: усі люди добрі й  треба все зробити, щоб допомогти людині виявити свою добру природу, бо тільки добро може змінити світ.

Зійшов зі сторінок роману Булгакова Ієшуа. Ось він герой добра. Чи готові ви йому задати сьогодні питання?

(Учні задають питання Ієшуа.)

Учитель. Двобій Добра й Зла породжує цікаву суперечність, що, по суті, є законо­мірною. Диявол стає й завзятим адвокатом, і виконавцем волі Ієшуа у творі Булгакова, намагаючись цим довести своє існування. Розвінчуючи людські пороки, він тим самим допомагає утвердженню споконвічних істин: людину врятують добро, любов, ми­лосердя, втілені в образі Ієшуа в романі. Ці ж духовні цінності відображали у своїх кар­тинах художники всіх часів і народів, зобра­жуючи Ісуса Христа.

(Звучить музика «Аве Марія».)

Образ Ісуса Христа в живописі

1)    Олександр Іванов «Явлення Христа народові».

2)    Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря» (див. додаток № 1).

Учитель. Ієшуа Булгакова - це втілення чистої ідеї, вищий прообраз людини  й людства. У його образі Булгаков утверджує великі можливості людини, її здатність  добром протистояти насильству. І коли ми сьогодні говоримо про добро і зло, то Ієшуа - носій добра. Правда його в служінні Богу, добру, а що ж Понтій Пілат?.

(Інсценування уривка «Понтій Пілат».)

Учень. Ось уже дві тисячі років одинокий, мордований безсонням при повному місяці, прославлений найтяжчою вадою - боягузтвом, п'ятий прокуратор Юдеї Понтій Пілат вдивляється в повний місяць, чекає появу на місячній дорозі бродячого філософа Ієшуа, щоб продовжити почату тоді, чотирнадцятого числа весняного місяця нісана, дуже цікаву розмову.

«Але на цю дорогу йому вийти чомусь не вдається і до нього ніхто не приходить».

Учитель.

1.           У чому ж вина Понтія Пілата? За що він приречений на тисячолітні страждання?

2.           Чому ж, не бажаючи смерті бродячому філософу, не вірячи в його вину, Понтій Пілат все - таки наказав стратити Ієшуа? У чому його роздвоєність? Можливо, Пілат був просто боягузом і боявся кесаря, проти влади якого виступив Ієшуа?

3.     Як веде себе Понтій Пілат після страти Ієшуа?

Учитель. Про що б ви хотіли поговорити сьогодні з Понтієм Пілатом? Будь ласка, він сьогодні готовий дати відповіді на ваші запитання.

(Учні задають питання Понтію Пілату.)

Учитель: То ж який ви робите вибір? Як вам треба жити - для душі чи для земних радощів?

(Відповіді дітей.)

Учитель.

4.     Так, що ж перемагає - добро чи зло? Понтій Пілат чи Ієшуа?

Учитель. Тож безсмертна мука Понтія Пілата - це помста за заподіяне зло, що і стверджує тим самим непереможну силу добра. Понтій Пілат служить владі. І це його істина. І якщо Ієшуа - носій добра, у Понтія Пілата добро і зло ідуть поруч, то чи випливає з цього, що Воланд несе зло?

Кожен зі  світів твору - земний, біблійний і космічний - має, згідно з концепцією Г.Сковороди, дві сторони (див. додаток № 2). На перший погляд, у Москві все благополучно, люди їдять, п'ють, розважаються, але насправді це суспільство давно хворе. Тому на Землю й приходить диявол в образі звичайного обивателя.

1.           Так добро чи зло несе Воланд? І для чого прибуває в Москву?.

2.     Чи сіє безпричинно зло Воланд?

3.     Яку би ви дали назву шоу, проведеному в театрі Вар'єте?

4.     Навіщо ж потрібен Воланд у цьому тривимірному світі?

Учитель. Життя - це боротьба протилежностей, це день і ніч, світло й пітьма. І Воланд іронічно спостерігає, проводить вільний експеримент, а потім встановлює рівновагу між добром і злом, знищує все те, що відступилося від добра.

А що може протистояти стихії життя? На це питання автор відповідає, розвиваючи сюжетну лінію Майстра і Маргарити, яка складає романтичний пласт твору. Любов - основа з основ. Кожен мріє про таке кохання, єдине й неповторне. Які сили в житті формують долі людей? Якою була перша зустріч Майстра з Маргаритою?

(Інсценування уривка «Знайомство Майстра з Маргаритою».)

Учень. «Кохання вискочило перед ними, як з-попід землі вискакує вбивця у провулку, й уразило їх одразу обох?». «Так уражає блискавка, так уражає фінський ніж!».

Учитель. До зустрічі із Майстром у Маргарити було все, що потрібно для щастя, - гарний, добрий, люблячий чоловік, великий будинок, гроші.

1.     Але чи була щасливою Маргарита?

(Відповіді дітей.)

Учитель. А після зустрічі із Майстром у підвальній маленькій квартирі на Арбаті запанувало щастя, свобода, творчість, любов.

І ось рукопис спалено, Майстер знаходиться в психіатричній лікарні, Маргарита бореться за Майстра, вона вірить у його талант. Але неможливість бути зі своїм коханим пробуджує в Маргариті відьомське начало. Навіть почет Воланда їй служить.

2.     Чи згідні ви з твердженням, що любов Майстра і Маргарити всесильна, всемогутня?

3.     Доведіть, що Маргарита творить добро?

Учитель. А що ж Майстер? Ви помітили, що в нього не має імені, прізвища, просто Майстер, а це означає щось особливе, не такий, як усі.

1.        Що означає для Майстра творчість?

2.   Що трапилося з Майстром, коли почали про нього виходити статті?

3.   Так добро чи зло несе Майстер?.

4.   Чи є у вас запитання до Майстра і Маргарити?

(Учні задають питання Майстру і Маргариті.)

5. І який же підсумок життя Майстра і Маргарити?

(Інсценування уривка «Відхід у небуття».)

Учень. Майстер находить вічний притулок: «Майстер ішов зі своєю подругою в сяйві першого ранкового проміння через кам’янистий, моховитий місток».

Маргарита. «- Слухай беззвуччя! Дивись: он попереду твоя вічна домівка, що її тобі дали в нагороду. А прогнати мене ти вже не зумієш. Оберігати твій сон буду я».

Учень. Так говорила Маргарита, йдучи з Майстром у напрямку до вічної їхньої домівки.

Пройшовши всі випробування, Майстер і Маргарита залишаються людьми, вони зберегли в собі силу любові й добра, і навіть диявол змушений їх відпустити.

Учитель. Вони відходять у небуття. Майстер заслужив спокій, а Маргарита? Світло?

6.    Але чому ж Маргарита йде за Майстром?

Учень: «Бо той хто любить, мусить розділити долю того, кого  він любить».

III.   Підведення  підсумків роботи

Учитель. Своєрідним зверненням до всіх людей, що живуть на Землі, став відомий ліричний відступ у фіналі роману.

                   (Звучить «Місячна соната» Л.Бетховена.)

Учень. (зачитує відступ). Тут зливаються голоси автора, Майстра та Ієшуа. Це погляд зверху на грішну землю і на страждання людей. У цих словах звучить пронизливий біль за все людство, яке ще не усвідомило своїх таємничих божественних сил, що можуть усе змінити на краще. Попри глибокий трагізм оповіді, у романі утверджується світла ідея духовної величі людини, її моральних можливостей у боротьбі зі злом.

Учитель. Отже, ми дійшли висновку, відповідно до якого роман М.Булгакова «Майстер і Маргарита» - це роман про стару, як світ, проблему співвідношення добра і зла. Роман не залишає байдужим жодного читача. Поняття Добра і Зла втрачають свій сенс, бо ареною для їхнього змагання стає душа окремої особистості. На зміну глобальному двобою приходить повсякчасна боротьба людини із самою собою, що і становить сенс та зміст людського буття за будь-яких часів, а також смисл і зміст роману Булгакова «Майстер і Маргарита».

Зверніть увагу на епіграф, який прямо пов'язаний з романом Булгакова і нашим сьогоденням. У нашому суспільстві, на жаль, також процвітає зло: це бездуховність, бідність, грабіжництво, убивства. Але ж є добро і милосердя. Усе велике починається з малого: велике зло з маленького зла, велике добро з маленького добра.

Сьогодні популярна фраза «нове покоління обирає», перед вами людський вибір -  «добро» чи «зло»? Що ви обираєте?.

(Відповіді дітей.)

Учитель. Тож добротою  викорінюймо зло. Будьте мудрими, діти, та зробіть правильний вибір, бо добро треба спішити робити, щоб не настав вічний спокій.

IV. Оголошення домашнього завдання. Написати лист-роздум на тему:

«Хто любить, мусить розділити долю того, кого він любить».

Література

1.     Аверинцев С.С. Иуда Искариот — В кн.: Мифы на родов мира: Энциклопедия. — М., 1998.

2.     Андреев Л. Иуда Искариот. - В кн.: Андреев Л. Изб­ранное — М., 1986.

3.    Библия.- М., 1998.

4.     Булгаков М.А. Мастер и Маргарита. — Собр. соч. в 5-ти т., Т. 5, М., 1990.

5.     Булгаков М. А. Белая гвардия. Мастер и Мар­гарита.— Минск: Юнацтва, 1988.

6.     Галинская И.Л. Загадки известных книг. — М., 1986.

7.     Двенадцать апостолов. — М., 2001.

8.     История искусств. — Мн., 1987.

9.     Лесскис Г. Примечания к античным главам. «Мастер и Маргарита»// Литература. — М., 1996. — № 14.

10.                        Ожегов С. И. Толковый словарь современного русского литературного        языка. — Л., 1960.

11.                        Пинхасова Г. «Волшебный свет» А.И.  Куинджи //Русская Галерея — М., 2001. — № 2.

12.                        Пушкин А.С. Сочинения в трех томах. Т 1. — М., 1962.

13.                        Соколов Б.В. Булгаковская энциклопедия. — М., 1996.

14.                        Сухих И.Н. Книги XX века: Русский канон: Эссе. — М., 2001.

15.                        Чуваков В.Н. Андреев Леонид Николаевич — В кн.: Русские писатели. 1800-1917: Биографический словарь.

16.                        П.А. Николаев (гл. ред.) и др.— М., 1989, т. 1 (А-Г).

Періодичні видання

1.     Все для вчителя.— 2002.— № 19.— С. 33.

2.     Всесвітня література.— 1997.— № 1.— С. 38; № 8.- С. ЗО; 2001.- № 3.- С. 28; 2002.- № 1.—С. 47.

3.     Всесвітня література і культура.— 2000.— № 2.— С. 47; № 7.— С. 44.

4.     Всесвітня література і культура.— 2011.— № 4.— С. 39-40.

5.     Всесвітня література та культура в навчальних закладах України .— 2006.— № 4.— С. 30-32.

6.     Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2007.— № 1.— С. 24-30.

7.     Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2009.— № 6.— С. 35-39.

8.     Всесвітня література та культура в навчальних закладах України .— 2010.— № 11.— С. 6-9.

9.     Зарубіжна література.— 1996.— № 1.— С. 44: 2000.- № 10.- С. 6: № 1.- С. 34; 2001.- № 1.— С. 35; №4.

10.                        Наша школа.— 2000.— № 1.— С. 81.

11.                        Шкільна бібліотека.— 2002.— № 37.— С. 5.

12.                        Ф.М. Штейнбук. Вивчення зарубіжної літератури. – 2003. – С. 144-148.

Додаток № 1

Образ Ісуса Христа в живописі

1. Олександр Іванов «Явлення Христа народові»

Коли Іоанн Хреститель вийшов на пропо­відь, іудеї прийняли його за Месію. Але він, за свідченням апостола Іоана, не відрікся, а сказав, що не він Христос. «Я хрещу вас водою,— говорив пророк,— а він буде хрес­тити вас Духом Святим». Коли ж Син Люд­ський вийшов до Йордану, Його предтеча засвідчив: «Ось Агнець Божий, який бере на себе гріх світу». Саме цей момент і відбитий на картині Іванова.

Постаті композиційно розташовані так, що наш погляд мимоволі зупиняється на Спасителі. Хоча він зображений вдалині і лик Ісуса видно не дуже чітко, ми бачимо, що люди, зображені на полотні, повернули­ся до нього, на їхніх обличчях — очікуван­ня й надія, тому й у наші серця проникає відчуття дива, що наближається, моменту осягнення Істини.

2. Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря»

Євхаристична трапеза, зображена Леонар­до, відбила момент установлення великого християнського таїнства. На ній одержа­ла буттєве затвердження жертва Сина Бо­жого, принесена за рід людський: «Придите вкусите — это есть Тело Мое, за вас ломимое во оставление грехов. Пейте от нее все — это есть кровь моя Нового Завета, за вас и за многих изливаемая во остав­ление грехов».

На картині Леонардо да Вінчі, творця епохи Відродження, біблійні образи втілені з тон­ким психологізмом. На обличчях апосто­лів, які оточують Христа, відтворено оке­ан емоцій. Його слова когось здивували, когось уразили, когось обурили. А Ісус зо­вні безпристрасний, його жест — розведені руки — начебто говорить нам: «Я все сказав, а вибір — за вами».

!!!Урок ток-шоу із зарубіжної літератури!!!